Фото без опису    «Рабів до раю не пускають», — написав востаннє на своїй сторінці в соціальній мережі один з трьох Героїв Небесної Сотні на Чернігівщині, наш земляк з Дмитрівки, Василь Прохорський.

    Хлопець народився в селі Щуча Гребля. Закінчив Дмитрівську середню школу.  Після служби в армії працював у столичній міліції, але через п’ять років звільнився. Після звільнення працював в охоронній фірмі, заочно здобував юридичну освіту. Останнє місце роботи — технічний відділ, де Василь працював електриком.

    За свідченням друзів та колишніх однокласників, активно брав участь у акціях Євромайдану з початку грудня 2013 року. Перевагу надавав волонтерській роботі у медичній службі, з якою зустрів штурм спецпідрозділів «Беркут» 18 лютого 2014 року. Завантажуючи поранених у карети швидкої допомоги, отримав кульове поранення у потилицю, від чого помер на місці. Це сталося в районі Львівської барикади на вулиці Інститутській, ближче до 18.00.

    "Або воля, або смерть", - сказав він в телефонній розмові брату, коли той умовляв його не йти цього дня на Майдан. Смерть залишилась невблаганною... Поховали Героя на малій  батьківщині, де щороку земляки вшановують його пам'ять.

    Революція Гідності стала переломним моментом у новітній історії нашої держави. Її події змінили всіх нас.
    Загалом кривава зима 2013-2014 років забрала життя понад ста патріотів, найбільше загинуло їх 20 січня, який тепер Указом Президента визначено  Днем Героїв Небесної Сотні.
     Саме 18 лютого біля символічного  пам'ятного знака Героям Небесної сотні на площі, яка на спомин про ті буремні події носить назву  Героїв Майдану, бахмачани віддали шану тим, хто пожертвував найціннішим заради нашого майбутнього.