Дорогі земляки!

     Прийміть щирі вітання з нагоди наших величних свят – Дня Державного Прапора і 30-ї річниці Незалежності України. В Декларації про суверенітет України є такі рядки: «Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності». Саме так, історично нам випала доля захищати і розвивати незалежність нашої країни, про яку мріяли і за яку боролися покоління предків. Це дуже відповідально, і як ми переконуємося останні роки, дуже непросто. Незалежність й досі доводиться виборювати.

    Низький уклін борцям за українську державність усіх часів. Вічна пам'ять полеглим героям. Безмежна шана родинам, які втратили рідних.

    Тож я бажаю усім нам якнайшвидшої перемоги у цій боротьбі. Ми знаємо, що це тернистий і не короткий шлях, не чекаємо, що вже завтра хтось розжене всі хмари на Україною, розраховуємо на свої сили і кожен на своєму місці творімо майбутнє і своє, і своєї країни. А таємницею нашого українського успіху залишаються єднання і відповідальність кожного за долю всіх.

    Любити свою країну, свою землю, берегти один одного, об'єднуватися на захист і розбудову нашого спільного дому, ім'я якому Україна, – це те, чим ми сильні.

    І сьогодні, дивлячись як майорить наш синьо-жовтий стяг, мене, та думаю, що і всіх вас, сповнює відчуття безмежної гордості, адже він – животворне та об'єднуюче начало. Державний Прапор, незалежно від національності, мови, релігії гуртує нас в одне єдине ціле – українську націю.

    Шануймося, українці, бо ми того варті. Міцного вам здоров’я, гарного настрою, радості, щастя, віри у щасливе майбутнє!

     Слава Україні!

     Героям слава!