Фото без опису Щорічно цими днями глибокої осені, ми в жалобі схиляємо голову перед нашими співвітчизниками, мільйонами українців, які стали жертвами геноциду в Україні та голодоморів 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 років.

   Голодомор, що прокотився трьома потужними хвилями Україною, забрав тисячі життів українців та став масштабною національною трагедією. Ті жахливі події навіки закарбувались на сторінках нашої історії. Проте це не лише історична давнина, це – глибока духовна рана, яка й досі відгукується нестерпним болем у серці кожного українця.

   Голодомор – злочин геноциду проти українського народу і злочин проти людяності. Це наш спільний біль, спільна пам’ять і спільний обов’язок. Тож у спільній молитві згадаймо сьогодні усіх жертв голодоморів, запалімо свічки пам’яті у власних оселях та у своїх душах!

  З погляду історичної закономірності голодомор – це не що інше, як прояв багатовікової війни, яку Росія веде проти України! Чи то забирають хліб з нашої землі, чи ту ж землю поливають «градами» і “смерчами”, – мета одна і зрозуміла.

   Тож ми маємо бути єдині у творенні нашої Української національної держави, непохитні та свідомі у своєму виборі. Сьогодні складаємо співчуття нащадкам, родинам загиблих. Нехай Господь прийме їхні душі до Царства Божого, а нас укріпить у вірі, надії та любові.

   Вічна незгасна пам'ять загиблим і вічна слава Україні!

З повагою

Міський голова                                                                                                  Павло ШИМКО