З кожним днем ми все більше заглиблюємося у цифровий світ, а велика кількість послуг та покупок поступово переходять у сферу онлайн, адже це досить зручно та просто. При цьому не слід забувати, що побільшало і випадків шахрайства в мережі Інтернет. Використання новітніх інформаційних технологій, безготівкових форм розрахунків значно полегшують життя, в тому числі в умовах воєнного стану, не тільки пересічним громадянам, але і шахраям теж. Останні вигадують все нові схеми заволодіння коштами довірливих людей.

   Шахрайство відповідно до частини 1 статті 190 Кримінального кодексу України (далі – КК України) – це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Частиною 3 статті 190 КК України передбачено, що шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

   Найбільш розповсюджені види шахрайських схем

   Телефонні дзвінки нібито від банківських співробітників з метою дізнатися персональні дані, реквізити банківських карток, CVV – код, паролі тощо. Всі ці дані є ключем для шахраїв до отримання грошових коштів з платіжних карт.

   Телефонні дзвінки/розсилка SMS-повідомлень чи повідомлень у месенджерах щодо надання різних видів допомог мешканцям звільнених від окупантів територій. Усю інформацію щодо будь-яких видів допомоги мешканцям деокупованих територій надають органи державної влади та місцевого самоврядування, а також відповідні міжнародні організації. Кожен може зателефонувати на відповідні «гарячі лінії» держустанов та міжнародних організацій і отримати вичерпну інформацію з вказаного питання.

   Зміна SIM-карти для отримання доступу до онлайн-банкінгу. Шахраї телефонують з повідомленням, що SIM -карта заблокована та вимагають інформацію про останні 2-5 контактів з неї, щоб ніби розблокувати її. Але насправді їм цієї інформації достатньо, щоб отримати доступ до онлайн-банкінгу, «прив’язатися» до платіжної карти ошуканого власника та здійснити незаконні операції, а саме, заволодіти коштами з неї.

   Купівля-продаж неіснуючих товарів через Інтернет. Шахраї створюють сторінки фіктивних інтернет-магазинів, магазинів-двійників  або ж розміщують оголошення у різних спільнотах в соцмережах про купівлю чи продаж товарів, насправді маючи єдину мету – незаконне заволодіння чужими коштами.

    Повідомлення про виграш. Шахраї здійснюють розсилку SMS-повідомлень на телефони користувачів або ж повідомлення у месенджерах  про виграш коштів/товарів. При цьому у такого роду повідомленнях містяться посилання, за якими треба перейти, щоб дізнатися деталі отримання виграшу. Перейшовши за посиланням або у відповідь на повідомлення треба надати відповідну інформацію про платіжну картку для отримання «виграшу»: номер карти, персональні дані, паролі тощо.  Після отримання вказаних даних шахраї просто знімають кошти з карток довірливих людей.

   Дзвінки/повідомлення про те, що близька людина потрапила у біду. Зазвичай такі телефонні дзвінки чи повідомлення супроводжуються вимогою терміново заплатити гроші, щоб допомогти родичеві чи другу. Людина, яка отримує такого змісту дзвінок чи повідомлення, у стресовому стані перераховує кошти невідомим особам, навіть не перевіривши достовірність отриманої інформації, після чого «рятівник» більше не виходить на зв’язок, а в подальшому виявляється, що ніякої біди взагалі не було і з близькою людиною усе гаразд.

   Вказаний вище перелік шахрайських схем не є вичерпним, адже злочинці постійно вигадають нові способи ошукати людей.

Для того, щоб убезпечити себе від шахраїв, які полюють на кошти довірливих громадян, доречно дотримуватися досить простих рекомендацій: 

  • Не розголошуйте жодній особі інформацію про платіжну карту, зокрема, номер банківської карти, термін дії, код CVС2/CVV2, ПІН-код, а також свої персональні дані, логін/пароль для входу у веб-банкінг, одноразові паролі для проведення додаткової автентифікації тощо. Вказуючи персональні дані своєї картки ви ризикуєте втратити кошти, які є на ній. Слід пам’ятати, що банківські працівники ніколи не будуть вимагати ці дані, бо вони не потрібні їм для роботи з клієнтами. Якщо ж випадково розкрили дані своєї банківської картки, слід терміново зателефонувати на гарячу лінію відповідного банку та заблокувати картку. Це можна зробити і через онлайн-банкінг.
  • Не передавайте свою банківську картку для оплати товарів та послуг у руки продавця/офіціанта/сторонньої особи. За правилами вам повинні принести платіжний термінал або запропонувати підійти до нього і оплатити рахунок.
  • Якщо здійснюєте покупку в мережі Інтернет – оплачуйте товар після отримання, намагайтеся уникати покупок, де вимагається оплатити товар наперед, адже ризикуєте отримати товар не тієї якості або взагалі залишитися без покупок та без грошей. Купуйте онлайн на перевірених сайтах або перевіряйте відгуки щодо сайтів, продавців, віртуальних магазинів, детально уточнюйте характеристики товару, який хочете придбати.
  • Здійснюйте будь-які платіжні операції лише на так званих «захищених» сайтах, адреса яких починається з п’яти літер: https. Таке шифроване підключення захистить інформацію про банківську картку та убезпечить від потрапляння вірусів до вашого комп’ютера, планшета тощо.
  • Не слід робити покупки, оплачувати комунальні послуги, заходити до онлайн-банкінгу через мережу Wi-Fi в публічних місцях або використовувати інтернет через комп’ютери в публічних місцях, адже це може призвести до витоку персональної інформації.
  • Створіть складний пароль для інтернет-банкінгу, соціальних мереж, електронної пошти тощо, при цьому дуже ризиково використовувати в паролі особисту персональну інформацію. Також не зайвим буде встановити в налаштуваннях двохфакторну автентифікацію (тип багатофакторної аутентифікації, який представляє собою технологію, що забезпечує ідентифікацію користувачів за допомогою комбінації двох різних компонентів).
  • Доречно підключити SMS-інформування/ інформування у відповідних мобільних додатках стосовно операцій з вашими платіжними картками.
  • Не переходьте за сумнівними посиланнями у повідомленнях, які вам надходять, перевіряйте інформацію виключно через офіційні джерела.
  • Якщо ви особисто не брали участь у будь-яких акціях чи розіграшах, ігноруйте будь-які повідомлення про отримання виграшів.
  • Зверніться до представництва мобільного оператора з метою встановлення послуги неможливості зміни SIM-карти без особистого звернення до представництва.
  • У разі отримання дзвінків чи повідомлень сумнівного змісту, у жодному разі не перераховуйте нікому кошти, принаймні до з’ясування усіх обставин вказаної ситуації.

! Якщо ж Ви стали жертвою онлайн-шахраїв та вашими коштами заволоділи чи намагалися заволодіти сторонні, необхідно обов’язково якомога швидше звернутися до поліції та зафіксувати вказаний факт.

___________________________

   Поставте своє запитання юристу в контактному центрі системи БПД за номером 0-800-213-103. Для з’єднання з оператором у голосовому меню потрібно натиснути 3.

   Якщо ви перебуваєте за кордоном та потребуєте правової підтримки щодо українського законодавства – телефонуйте до контакт-центру системи БПД за номером +380 44 363 10 41 для дзвінків з-за кордону, (вартість дзвінка за тарифами оператора) або безкоштовно з Telegram https://t.me/+380677213103.

   Контакт-центр працює щодня — пн-пт з 8:00 до 19:00, сб-нд з 9:00 до 18:00 за київським часом.

   Усі сервіси системи БПД за посиланням: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua.

З сайту Координаційного центру з надання БПД