До Дня усиновлення

Фото без опису З 2009 року в Україні 30 вересня щорічно відзначають свято Дня усиновлення, який запроваджено, "враховуючи суспільну значущість усиновлення в забезпеченні права кожної дитини на виховання в сім’ї, з метою підтримки та розвитку національного усиновлення". Указом Президента України від 28.07.2023 № 455 змінено відзначення Дня усиновлення на 17 вересня.

День усиновлення – це свято всіх усиновлювачів, опікунів, прийомних батьків, батьків-вихователів, що прийняли до своїх родин дітей, які за різних обставин втратили рідні сім’ї.

До дня усиновлення в Україні розповідаємо, хто може та не може всиновити дитину в Україні, що для цього необхідно та які права й обов'язки мають всиновлювачі.

Хто підлягає всиновленню

Відповідно до українського законодавства, усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, яке здійснене на підставі рішення суду.

Усиновленню підлягають діти, які перебувають на обліку як:

діти-сироти;
діти, які позбавлені батьківського піклування;
діти, чиї батьки дали згоду на всиновлення.

Усиновити можна дитину у віці від 2 місяців до 18 років. Крім виняткових випадків, коли за рішенням суду усиновити можна й повнолітнього, який є сиротою або позбавлений батьківського піклування до досягнення ним 18 років (згідно ч. 2 ст. 208 Сімейного кодексу).

Хто може всиновити дитину

Законодавство України визначає коло осіб, які можуть бути всиновлювачами. Це:

дієздатна особа, старша за 21 рік, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;
особа має бути старша за дитину не менш як на 15 років. У разі всиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років;
подружжя;
особи, які проживають однією сім'єю;
якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, всиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

Переважне право при всиновленні мають:

громадянин України, в сім'ї якого виховується дитина;
громадянин України, який є родичем дитини;
чоловік матері або дружини батька дитини;
особа, яка хоче всиновити одразу кількох дітей, які є братами та/або сестрами.

Переважне право на усиновлення дитини має подружжя. Обмежень на те, скільки дітей може всиновити одна людина, немає.

Хто не може бути всиновлювачем

Усиновити дитину не можуть люди, які:

обмежені у дієздатності або визнані недієздатними;
позбавлені батьківських прав, крім випадків, коли ці права були поновлені;
були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним з їхньої вини;
перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
страждають на хвороби, які входять до переліку затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України;
є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.

Щоб всиновити дитину, потрібно пройти декілька етапів: підготовка документів, постановку на облік, знайомство з дітьми, отримання висновку про можливість усиновлення, подання документів до суду.

Права кандидатів в усиновлювачі та усиновлювачів

Кандидати в усиновлювачі мають право:

ознайомитися з особовою справою, медичною карткою дитини та отримати про дитину інформацію відповідно до пунктів 57 і 62 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей;
провести додаткове медичне обстеження дитини виключно у державному або комунальному закладі охорони здоров’я в присутності представника служби у справах дітей та дитячого або іншого закладу, в якому проживає (перебуває) дитина, чи прийомних батьків, батьків-вихователів, опікуна, піклувальника.

Усиновлювачі мають право:

на першочергове влаштування в сім’ю дитини, яка є рідним братом або сестрою раніше усиновленої ними дитини;
в інтересах усиновленої дитини, для підтримання родинних стосунків між братами та сестрами після усиновлення, якщо усиновлення для дитини не є таємним, отримати інформацію про наявність у неї братів, сестер та місце їхнього проживання.

Після набрання усиновлення законної сили, усиновлювачі мають право на одноразову оплачувану відпустку (56 календарних днів) та грошову допомогу у розмірі 41280 грн (як при народженні першої дитини).

Обов'язки кандидатів в усиновлювачі та усиновлювачів

Кандидати в усиновлювачі зобов’язані виконувати:

вимоги законодавства України з питань усиновлення;
рекомендації фахівців (психолога, педагога, соціального працівника) під час встановлення контакту з дитиною.

Усиновлювачі зобов’язані:

особисто забрати дитину із закладу чи сім’ї, в якій вона виховується, в присутності представника служби у справах дітей. Перед цим необхідно пред’явити копію рішення суду про всиновлення;
впродовж місяця після всиновлення дитини поставити її на консульський облік в консульській установі чи дипломатичному представництві України в країні свого проживання (для громадян України, які проживають за межами України);
надавати можливість представникам служби у справах дітей за місцем свого проживання, консульської установи чи дипломатичного представництва України в країні свого проживання спілкуватися з дитиною та здійснювати нагляд за умовами її проживання і виховання;
подавати консульській установі чи дипломатичному представництву України звіти про умови проживання та стан здоров’я дитини щороку впродовж перших трьох років після усиновлення дитини. Надалі такі звіти необхідно подавати раз на три роки, доки дитині не виповниться 18 років;
якщо змінюється місце проживання, про це необхідно повідомити до служби у справах дітей, до відповідної консульської установи чи дипломатичного представництва України;
впродовж 20 робочих днів повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про передачу на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт. Крім того, необхідно повідомляти, якщо дитину відібрали правоохоронні органи чи органи соціальної опіки;
не пізніше ніж через три дні повідомляти відповідній установі про випадки порушення прав та законних інтересів усиновленої дитини, а також про нещасні випадки з усиновленою дитиною.

Також усиновлювачі мають право на першочергове влаштування в сім’ю дитини, яка є рідним братом або сестрою раніше усиновленої ними дитини.

Як стати на облік потенційним усиновлювачам

Облік громадян України, які постійно проживають на території України та бажають усиновити дитину, здійснює служба у справах дітей. Щоб стати на облік потенційним усиновлювачам потрібно подати:

заяву про взяття на облік як кандидатів в усиновлювачі;
копію реєстраційного номера облікової картки платника податків;
копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу заявника;
довідку про заробітну плату за останні 6 місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами ДФС;
копію свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі);
висновок про стан здоров'я кожного заявника;
засвідчену нотаріальну письмову згоду другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя);
документ про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;
копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.
Громадяни України, які бажають усиновити дитину, проходять курс підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за програмою, затвердженою Мінсоцполітики, крім випадків, коли заявники є родичами дитини, її опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями.

Хто здійснює нагляд за дотриманням прав усиновлених дітей

Здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей займається Служба у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів, доки діти не досягнуть 18 років.