Фото без опису Захищаючи рідну землю від кровожерливої росії, переходять із земного до небесного строю найкращі сини й доньки України, золотими літерами назавжди вкарбувавши свої імена в новітню історію Вільної держави. Проводжає в останню дорогу справжніх Героїв і Бахмаччина. Та вони навічно залишаються у нашій пам’яті.

   Небесний легіон Бахмацької громади знову поповнився полеглим Захисником... Вчора, 06 липня 2024 року, бахмачани зустрічали на щиті молодого воїна, патріота, звитяжного захисника КОБЦЯ ДМИТРА АНАТОЛІЙОВИЧА. З сумом та невимовним болем, тіло захисника України зустріли живим коридором, встаючи на коліна перед траурним кортежем. Сьогодні ж провели Воїна в останню дорогу. Після кожної такої втрати Воїнів Світла лише лють охоплює серця…

   У цей скорботний день звучало багато хороших слів про загиблого Дмитра – людину щиру, відкриту, товариську. Згадували його як надзвичайно вихованого, скромного і доброго хлопця. Але у душі цього молодого чоловіка палав вогонь такої любові до рідної землі й справедливості, що він став на шлях воїна, бо хотів жити, а не просто існувати.

   На жаль, підступний ворог обірвав життя Дмитра занадто рано. Дмитро Кобець до останнього подиху боронив свою рідну землю, боровся за суверенітет держави, за рідних, друзів, побратимів, за усіх нас, а тепер янголом-охоронцем оберігатиме Україну з небес!

   Поховали Воїна на кладовищі в м. Бахмач з усіма військовими почестями.

    Нагадуємо: Дмитро Кобець народився 28 липня 1990 року в м. Кишинів. Випускник Бахмацької ЗОШ І-ІІІ ст. № 5. Закінчив Конотопський професійний аграрний ліцей, де отримав спеціальність «слюсар-механік». З 2008 по 2011 рік проходив службу за контрактом на посаді водія пожежного взводу в м. Харків. Згодом працював, а з 2014 по 2015 роки – знову служба в ЗСУ, в саперно-інженерній роті; 2015-2016 роки – військова служба правопорядку. У 2019 році займався підприємницькою діяльністю, зареєструвавши ФОП. Дмитро Кобець був непересічною особистістю, відомою у патріотичних колах. Активний учасник Революції Гідності, згодом став брати участь у різноманітних заходах патріотичного спрямування, займався військово-патріотичним вихованням молоді, будучи інструктором.

   Та з перших днів повномасштабного вторгнення Дмитро мужньо став на захист України, яку захищав у Силах спеціальних операцій ЗСУ, на посаді водія-електрика 1 відділення безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу безпілотних авіаційних комплексів 3 роти безпілотних авіаційних комплеків військової частини А5042. Загинув 05 липня 2024 року на Сумщині під час виконання бойового завдання, пов'язаного із захистом Батьківщини.

   Світлий спомин про нашого земляка, славного захисника України назавжди залишиться в наших серцях, спогадах його рідних, близьких, бойових побратимів та навіки увійде в історію Бахмаччини та України.

   Нехай душа спочилого воїна знайде вічний спокій у Царстві Божому.

   Честь і пам'ять Герою!