Фото без опису  Сьогодні, 19 вересня 2024 року, Бахмацька громада схилила голови у жалобі за загиблим захисником – РУСЛАНОМ ГЕННАДІЙОВИЧЕМ ВЛАСОВИМ.

   Люди, стоячи на колінах, зустрічали траурний кортеж, коли той востаннє віз загиблого воїна до рідної домівки. Гіркотою і болем був сповнений цей день для всіх мешканців громади, а насамперед для рідних, близьких, друзів, побратимів загиблого, які прийшли провести його в останню дорогу.

   Траурний мітинг пам’яті воїна відбувся на кладовищі в с. Халимонове. Востаннє Руслану Власову віддали військові почесті: на честь захисника пролунав трикратний стрілецький салют.

   Руслан народився 20 лютого 1983 року в Києві. У 1990 році разом із родиною переїхав до Славутича, де навчався у школі № 1. З дитинства був працьовитим і відповідальним, обравши професію маляра, згодом працював у будівельних компаніях у Києві.

   У 2014 році Руслан одружився, створив сім’ю та переїхав до села Халимонове. Був люблячим чоловіком для дружини Людмили та дбайливим батьком для доньки Софії. Добрий і світлий душею, енергійний, чесний і відвертий – таким пам’ятають Руслана в мирному житті.

   31 травня 2024 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України, взявши на себе святий обов’язок захищати країну від ворога. Він боровся за мир на українській землі, за спокій у рідній домівці, за безпеку родини…

   На жаль, 7 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині Руслан Геннадійович загинув, віддавши своє життя за свободу та незалежність України.

   При кожній звістці, що загинув воїн, стискається серце і болить душа. Високу ціну платимо за волю…

   Бахмацька громада розділяє біль непоправної втрати і висловлює співчуття рідним і близьким Героя.

   Вічна пам'ять і слава Воїну.