І знову громада в жалобі: попрощалися із захисником ЮРІЄМ ПОЛЯКОВИМ

   Січень приходить холодом не лише на землю — він входить у серця. На своїх крижаних крилах він приносить звістки, від яких стискається подих і німіють слова.

   Громада знову схиляє голови. Знову — прощання. Знову — Воїн повернувся додому «на щиті».

   Сьогодні Бахмаччина попрощалася з ЮРІЄМ ВОЛОДИМИРОВИЧЕМ ПОЛЯКОВИМ — молодим, світлим, працьовитим, щирим чоловіком, у якого було стільки життя попереду. Таким його знали рідні, друзі, сусіди. Таким він назавжди залишиться у пам’яті — добрим, відкритим, життєрадісним.

  Юрій народився 8 лютого 1992 року в м. Обухів. Там пройшли його дитинство і юнацькі роки. Працював на будівництві.

  Із 2018 року разом із родиною жив у Бахмачі, який став для нього справжнім домом.

   15 березня 2025 року Юрій став до лав захисників України. Вірний присязі та українському народові, він мужньо  боронив рідну землю.

   11 грудня 2025 року на Донеччині, під час виконання бойового завдання, Юрій загинув у бою за свободу, незалежність і майбутнє України.

   Сьогодні громада в пошані провела Героя в останню дорогу.

   У храмі Успіння Пресвятої Богородиці міста Бахмача відбулося відспівування.

   На кладовищі — під звуки Державного Гімну України та троєкратні залпи — було віддано останні військові почесті Захиснику.

   Неможливо знайти слова, які здатні втамувати біль.

   Ми глибоко співчуваємо рідним, близьким, друзям і побратимам Юрія. Цей біль — спільний. Ця втрата — для всієї громади й усієї України.

   Схиляємо голови.

   Пам’ятаємо.

    Шануємо.

   Герої не вмирають.