Історична довідка
Бахмацька територіальна громада – мальовничий куточок Присеймів’я, який об’єднав у собі красу природи з широкими просторами полів, квітучих садів та гостинних і працьовитих людей, талановитих і знаних далеко за межами рідного краю.
За результатами реформи децентралізації до Бахмацької громади приєдналися Бахмацька, Курінська, Тиницька, Фастівецька, Біловежівська, Григорівська, Красилівська, Пісківська, Стрільницька, Халимонівська сільські ради, що стало початком нової сторінки історії нашого краю. Так, до складу громади, яка утворена 12 червня 2020 року, входять місто Бахмач, 35 сіл та 3 селища (10 старостинських округів). Бюджет громади соціально орієнтований, адже левова частина коштів спрямована на соціальну сферу.
Площа: 721,7617 км2. Населення: 28 108 чоловіки (станом на 01.07 2023).
Бахмач є адміністративним центром громади, розташований за 145 км від обласного центру, відстань до обласного центру залізницею 153 км. Бахмач - одне з давньоруських міст, на околицях якого виявлено поселення доби бронзи, скіфських часів, курганний могильник, поселення і городище часів Київської Русі. Перша згадка про нього у «Повісті временних літ» датується 1147 роком.
Виник у 60-70 роках 19 ст. під час спорудження у 1867 році Курсько - Київської залізниці і у 1873 році – Лібаво-Роменської за 2 км від давнього містечка Бахмача (нині с. Бахмач) було побудовано дві залізничні станції, навколо яких згодом виросли два селища залізничників. Ці селища й поклали початок сучасному місту Бахмачу.
У 1920 році залізничний вузол разом з селищем залізничників виділили в самостійну адміністративну одиницю - селище міського типу та обрали тут селищну раду. Офіційно статус міста Бахмач отримав у 1938 році.
Бахмацькі землі – це місце драматичних історичних подій, адже легендарному бою на станції Крути передували триденні стратегічні бої, 25-27 січня 1918 року, з московитами під Бахмачем, які мали, напевно, ще більше значення для нашої держави, бо на чотири доби було затримано основні групи військ большевицької московії. Усі вцілілі оборонці Бахмача відступили під Крути, де й дали завершальний бій. Тож почуття свободи та гідності у бахмачан в крові ще здавна.
Нині Бахмацька громада відома на Чернігівщині переважно як сільськогосподарська: аграрний сектор громади спеціалізується у галузях рослинництво і тваринництво; а місто Бахмач - як залізничний вузол, від якого залізничні колії розходяться у п’яти напрямках.
Головний стратегічний ресурс Бахмацької громади – це земля. Переважна більшість ґрунтів – чорноземи, на яких вирощуються зернові та технічні культури. Бахмаччина - це аграрний край. Десятки років поспіль ми займали лідируючі позиції у сільському господарстві серед громад Чернігівщини. Сільгоспвиробники громади не тільки виробляють сировину, а й самі її переробляють. Працюють цехи з виробництва хлібобулочних та кондитерських виробів, молочної, м’ясної та рибної продукції, випуску заморожених напівфабрикатів. Молочна сировина найвищої якості використовується при виготовленні дитячого харчування відомих брендів.
У місті працюють потужні залізничні підприємства, що здійснюють ремонт колій залізниці, проводять нові європейські види ремонтів.
Розвинуто мале підприємництво, яке надає різноманітні послуги та забезпечує населення продуктами та товарами першої необхідності.
Бахмаччина і Тарас Шевченко
У 1943 році Тарас Григорович Шевченко, мандруючи Україною, заїхав на гостину в село Григорівку, яке на той час належало нащадку колишнього гетьмана П. Скоропадському. Невдовзі з’явилась поезія “П.С.”. До цього часу збереглися на території дільничної лікарні залишки знаменитого дуба, під яким спочивав та писав свої поезії Великий Кобзар. У 1959 році у селі був збудований пам’ятний знак, а у 1964 році встановлено пам’ятник Тарасу Шевченку.
Громада у війні
24 лютого 2022 року назавжди розділило життя українців на до та після. О п’ятій ранку російські війська здійснили масовану повітряну атаку по всій території України та почали повномасштабний воєнний наступ. Основна ціль ворога була протягом трьох діб захопити столицю України – Київ, куди вони й тримали напрямок різними маршрутами. На одному з таких шляхів і стали населені пункти Бахмацької територіальної громади. Безпосередні активні бойові дії на території Бахмаччини не відбувалися, але через територію громади проходили ворожі колони. Громада перебувала в оперативному оточенні.
Під час війни наші люди показують приклади неймовірного героїзму. Багато бахмачан зі зброєю в руках захищають незалежність України в лавах ЗСУ. Цивільні голіруч зупиняють танки, військові нищать ворога, навіть коли сили нерівні. Та, на жаль, ми проживаємо жахливий досвід втрати, втрати вірних синів і дочок матері-України, які мріяли і діяли, жили і творили, боролися, щоб досягти великої мети – відстояти право жити щасливо у рідній державі.